Эй, чуваки, привет! Будет жарко, так что берите попкорн и готовьтесь к угару!
Всё началось с того, что я прокатился на легких оксиках с дружками по нашему городу. Хорошеговорули мы, радовались жизни, пока не нарвались на мусора полицейских. Их лучше знать по кличкам, чем по именам, так что назову их гордым именем "гертруда".
Они всегда пытаются устроить нам неприятности, но нас они не пугают, даже когда мы на шее кэг держим. Но знаете, что они не могут понять? Мы, наши дорогие гопничьи души, не хотим проблем, мы хотим просто повеселиться и позабыть о жизненных хернях.
И вот, однажды я услышал о шикарной штуке, называемой экстази. Вторая ступень райского угара, которая дарит нам эйфорию и невероятное чувство счастья. Так я и задумался, а почему бы не попробовать? Ведь жизнь слишком коротка, чтобы сидеть на заднице и не рисковать!
Я решил искать свою закладку не на улице, а в даркнете. Как там всё просто и удобно, даже не надо ходить по грязным кварталам и встречаться с кикерами. Но, конечно, нужно было быть осторожным, чтобы не попасть на какую-нибудь дурную штуку.
Итак, я сел за компьютер, загрузил Tor, и начал своё путешествие в область незаконных веществ. Пока просматривал различные торговые площадки, наткнулся на одного продавца, который обещал настоящий экстази, проверенный и гарантированно качественный.
Так началась моя история с экстази. Как я получил это чудо в свои грязные руки, я решил потратить немного времени на исследование. Действительно, эти небольшие таблетки, украшенные всевозможными символами, содержали в себе магию!
Обычная дорога домой превратилась в сказочное путешествие. Цвета ожили, музыка стала ярче, и я ощутил, что жизнь на самом деле прекрасна. Под воздействием экстази я вспомнил, что я не нуждаюсь во всей той косметике и внешности, на которые раньше тратил свои кровные.
Под влиянием этого маленького миракля я осознал, что все эти маскирующие средства и кремы только скрывали настоящего меня. Я понял, что не нужно прятаться за слоем макияжа или накручивать волосы на утюжок, чтобы быть привлекательным и принять себя таким, какой я есть.
Так что, как только сознание стало более-менее понятным, я выбросил всю эту косметику в мусорное ведро. Нет, я не просто выбросил, я буквально избавился от этого хлама, который только тратил мое время и деньги. Пусть весь этот безысходный косметический мир останется в прошлом!
Теперь я смело смотрю на себя в зеркало и понимаю, что я - настоящий гопник. Я не боюсь быть собой, и отличаюсь от других, и это круто! Ведь суть не во внешности, а в том, какие мы люди и как мы проживаем свою жизнь.
Так что, ребята, если вы когда-нибудь решите попробовать экстази, помните одно - это не только наркотик, это откровение и возможность увидеть мир по-новому. Но помните, что всё должно быть с мерой, и здоровье - самое главное.
Я не призываю всех бросать косметику и становиться наркоманами. Я просто делюсь своим опытом и открытиями. А вам решать, какой путь выбрать.
Так что, гопники, осознайте свою уникальность и не бойтесь быть собой. Вы такие, какие есть, - это уже круто! И помните, в жизни есть много интересного и увлекательного, главное - найти своё вдохновение и не устраивать настоящий угар!
Stay high, stay true!
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.